- одурений
- —————————————————————————————оду́ренийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
одурений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до одурити. || оду/рено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. || у знач. ім. оду/рені, них, мн. (одн. оду/рений, ного, ч.; оду/рена, ної, ж.). Ті, кого одурили … Український тлумачний словник
самоодурений — а, е. Одурений самим собою … Український тлумачний словник
сліпий — а/, е/. 1) Позбавлений зору, здатності бачити; прот. зрячий. || у знач. ім. сліпи/й, по/го, ч.; сліпа/, по/ї, ж. Людина, позбавлена зору. || розм. Те саме, що короткозорий 1). || Який не бачить (про очі). || Який не бачить у певний період доби… … Український тлумачний словник
огулений — дієприкметник одурений діал … Орфографічний словник української мови